Світло, камера, Brexit

23 червня 2016 року Британія проголосувала за вихід із ЄС. Цей матеріал було написано наступного тижня.

Відтоді як Британія проголосувала за вихід із ЄС, ми на enCAST отримали десятки листів і повідомлень із запитанням, що, на нашу думку, станеться далі і як це вплине на англомовних акторів по всій Європі.

Перший лист був від британського актора в Іспанії, який розмірковував, чи не доведеться йому збирати валізи і повертатися у дощову Великобританію. Другий — від німецького актора, який планував вступити до акторської школи в Лондоні і питав, чи варто змінювати плани.

А потім упродовж дня один за одним посипалися десятки нових листів…

Мабуть, найбільше акторів непокоїло питання: що взагалі вони робитимуть через кілька років, коли Британія нарешті підніме трап і самотньо попливе в Атлантику.

Отже, зваживши все, ділимось нашим баченням ситуації. Це наш найкращий прогноз — а на цьому етапі він не може бути кращим, враховуючи, що політики по всій Європі (які мали б бути в курсі) самі не мають жодного уявлення!

Час збирати валізи? #

Колись давно, коли ЄС тільки формувався, одним із його наріжних каменів стала свобода пересування робочої сили. Простіше кажучи: будь-який громадянин ЄС може жити і працювати в будь-якій країні Союзу без жодних питань.

Саме тому по всьому ЄС можна зустріти польських сантехніків у Портсмуті, французьких квітникарів у Флоренції, грецьких крамарів у Греноблі та безліч інших алітераційних поєднань національностей і професій.

Але що тепер? Чи доведеться всім іноземцям у Британії (а їх понад два мільйони) пакувати речі й їхати? І чи перетнуться вони в Євротунелі з британцями, розкиданими по всій Європі (а їх понад мільйон), які їдуть додому?

Наразі — ні.

Офіційно Велика Британія досі є членом ЄС і всі законодавчі норми та директиви Союзу продовжують діяти. Це означає, що нічого не змінилося: британські актори можуть працювати де завгодно в ЄС, так само як актори з будь-якої країни ЄС можуть приїхати до Великобританії зніматися в ролі іноземців на британському телебаченні.

Але вічно так тривати не буде, і, як кажуть, усьому доброму рано чи пізно приходить кінець.

Найближчі два роки Британія вестиме переговори про вихід із ЄС, і є ймовірність (дехто каже — висока), що після цього свобода пересування робочої сили буде втрачена.

Тож коли після переговорів (приблизно у 2019 році) осяде пил, можливо, британські актори зможуть вільно літати на материкову Європу на зйомки.

А може й ні.

Можливо, їм доведеться заповнювати гори паперів, отримувати дозвіл на роботу, проходити медогляд і так далі.

І навпаки — у 2019 році молодий європейський актор, можливо, зможе сісти на поїзд до Лондона і вступити там до акторської школи…

А може й ні.

Можливо, спочатку йому доведеться класти на банківський рахунок солідну суму як підтвердження того, що він справжній студент.

Справа в тому, що ніхто нічого не знає. Ми не знаємо. Керівництво ЄС не знає. Навіть у таборі британських прихильників виходу немає єдиної думки щодо того, чого вони хочуть.

Єдине, що нам відомо напевно, — це те, що певності не буде ще щонайменше кілька років, а це дуже ускладнює будь-яке планування!

Трохи прогнозів усе ж таки #

Але що б не сталося протягом наступних двох років, обличчя акторської професії в Європі зміниться.

Швидше за все, до 2019 року режисерам у Європі буде простіше найняти актора з паспортом країни ЄС, ніж актора з британським паспортом; а режисерам у Британії — простіше найняти британських акторів, ніж акторів із ЄС.

Перенесімося у 2019 рік. Ось кілька можливих сценаріїв:

Багато британських акторів, які живуть у Європі, раптово втрачають право жити і працювати де завгодно в ЄС. У них немає іншого вибору, окрім як зібрати речі й поїхати додому. Результат: більше акторів у Великобританії претендують на меншу кількість роботи.

Режисер у Європі, якому для фільму потрібен носій англійської мови, переконується, що найняти актора з Республіки Ірландія (яка, звісно, залишається в ЄС) набагато простіше, ніж оформляти документи для актора з Великобританії. Результат: більше роботи для ірландських акторів, менше — для британських.

Або той самий режисер вирішує злегка переробити роль і обійтися без носія англійської мови, натомість обравши місцевого актора з відмінним знанням англійської. Результат: більше роботи для місцевих акторів із ЄС, менше — для британських.

Звичайно, великобюджетні фільми готові розбиратися з візами й документами і запросити будь-якого потрібного актора — але подумай, скільки великобюджетних фільмів знімається в Європі?

Саме так — небагато.

Середні й невеликі продакшени шукатимуть можливості заощадити, тому, маючи вибір між двома рівно здібними акторами — одним у Великобританії і одним у ЄС — вони оберуть актора з ЄС.

Більше того, вони, мабуть, взагалі не будуть розміщувати оголошення про роль у Великобританії, а просто опублікують кастинг у межах ЄС.

Наприклад, усі вакансії в ЄС, розміщені на enCAST, наразі відкриті для будь-якого підходящого актора незалежно від місця проживання в ЄС. Але після 2019 року може постати питання про те, щоб закрити вакансії ЄС для британських акторів і вакансії Великобританії — для акторів із ЄС…

Кіноіндустрія, яка колись процвітала #

Але припустімо, що цього не станеться. Припустімо, що свобода пересування робочої сили збережеться.

Скажімо, добра фея посипає переговорників чарівним пилом — і британські актори отримують свободу пересування по всій Європі, можуть жестикулювати й декламувати де завгодно, вільно читати монологи Шекспіра від Вестмінстера до Варшави, знаходити акторську мотивацію від Ромфорда до Рима…

Навіть у такому разі все не буде ідеально, бо є ще одна річ, яку слід взяти до уваги.

За останні вісім років або близько того ЄС спрямував британській кіноіндустрії близько 130 мільйонів євро. Ці кошти пішли на виробництво фільмів, їхній прокат, кінофестивалі та багато іншого і допомогли сформувати повагу до британського кіно — і, сміємо стверджувати, навіть заздрість до нього.

Але щойно Велика Британія опиниться поза ЄС, ці гроші дуже швидко вичерпаються.

Раптом з'ясується, що британська кіноіндустрія втратила чималий шматок фінансування — а отже, годі чекати пишних вечірок і кришталевих вазонів із дорогим кокаїном у гримерних акторів. Натомість актори і знімальні групи залишаться без роботи, виробництво фільмів скоротиться, а телесеріали поставлять на полицю.

І це ще не все.

В останні кілька років між Великобританією та іншими країнами ЄС було чимало спільних виробництв. Але тепер, коли Великобританія виходить із Союзу, яка продакшн-компанія в Барселоні захоче співпрацювати з компанією в Болтоні, якщо може отримати кращі податкові пільги й укласти простіші угоди з компанією в Болоньї?

Спільних виробництв стане дедалі менше, і британська кіно- та телеіндустрія ризикує опинитися в ізоляції, фактично без партнерів у питаннях розподілу ризиків, витрат і доходів від кінематографа.

А все це веде до одного. Британська кіно- та телеіндустрія отримає серйозний удар. Раптово виявиться, що фінансування вичерпалося, а друзі відвернулися.

Дехто з експертів навіть прогнозує її крах.

Можливо, ми занадто суворі, але ніхто в галузі не наважується стверджувати, що індустрія не постраждає.

А тим часом у Європі #

Але що відбуватиметься за двадцять миль по той бік Ла-Маншу, на материковій Європі?

Тут ми заходимо в зону чистих гадань, але підозрюємо, що Brexit може бути корисним для європейського кіно.

Ми думаємо, що ЄС почне дивитися всередину себе і ми побачимо більше спільних виробництв між країнами Союзу. Також вважаємо, що коли нові країни — як-от Туреччина — вступлять до ЄС, вони принесуть із собою нові підходи до кінематографа і розширять саме розуміння «європейського» стилю кіно.

Цілком можливо, що європейське кіно стоїть на порозі нової ери.

Сподіваємося.

Підсумуємо #

Тут кожен вважає себе експертом — бо правда в тому, що ніхто насправді не знає, що буде.

Тому передбачати з будь-якою мірою впевненості, що станеться у 2019 році і після нього, водночас дуже важко і дуже легко: один здогад нічим не кращий за інший і рівно так само обґрунтований.

Отже, кажучи відверто, поклавши карти на стіл і поклавши руку на серце, настав час розкрити конверти й дізнатися, хто тут виграє, а хто програє.

І переможець — …

Актори, які базуються в ЄС. Виробництво кіно і телебачення в Європі зростатиме, а отже, більше роботи для акторів із ЄС — як тих, хто працює рідною мовою, так і тих, хто знімається в англомовних проєктах у Європі, — тим паче що британських акторів на ці ролі претендуватиме значно менше.

І переможець — …

Носії англійської мови, які живуть у Європі. Принаймні ті щасливчики, хто збереже право на роботу в будь-якій країні Європи (можливо, завдяки подвійному громадянству через ірландських дідусів-бабусь або чомусь настільки ж непевному). На них чекатиме більше роботи й менша конкуренція.

І переможець — …

Британська кіноіндустрія. Боляче це говорити, бо вона подарувала світові справжню класику кінематографа — але виробництво кіно і телебачення у Великобританії суттєво скоротиться, а значить, і британські актори опиняться не в найкращому становищі. Більше акторів гнатиметься за меншою кількістю роботи — і, звичайно, набагато менше можливостей для них працювати в Європі, де 27 країн раптово зачиняють двері.

Час панікувати? #

Залежить від того, хто ти.

Якщо ти британський актор у Великобританії, на жаль, зробити щось конкретне, щоб підготуватися до того, що станеться через кілька років, дуже важко.

Якщо не отримати другий паспорт країни ЄС, можливостей у Європі для тебе стане менше — і вдома теж.

Але якщо ти актор, який базується в Європі, у тебе є шанс підготуватися до кращого майбутнього.

Можливо, вдосконалення англійської та участь в акторських тренінгах англійською — гарна ідея, щоб отримати перевагу: коли британські актори в Європі будуть змушені поїхати, ти будеш тут і зможеш зайняти їхнє місце.

На завершення #

enCAST не займає жодної політичної позиції і не хоче коментувати політичний вимір Brexit. Проте мусимо сказати, що, на нашу думку, це був не найкращий крок для британської кіноіндустрії та акторів у цій країні.

Ми сподіваємося, що помиляємося. Сподіваємося, що британська кіноіндустрія не постраждає і що спільні виробництва між Великобританією та ЄС триватимуть. Також сподіваємося, що свобода пересування між Великобританією та ЄС збережеться… але разом із тим розуміємо, що ситуація для Британії виглядає невтішно — і це нас засмучує.

Facebook Twitter BlueSky Copy Link Threads LinkedIn WhatsApp Email Telegram

Питання щодо цієї сторінки?

Якщо щось тут незрозуміло або застаріло, повідом нас через сторінку контактів.

Зв'язатися з нами