Шоуріли для початківців-акторів

Багато акторів-початківців стикаються з однією проблемою — у них немає шоуріла.

Це замкнуте коло: без шоуріла не отримаєш роботу, а без роботи не отримаєш шоуріл.

Тож якщо ти тільки починаєш і матеріалу для шоуріла ще немає, ця стаття розповість, що можна зробити, щоб створити свій перший шоуріл.

Варіанти #

Щоб зробити шоуріл, є 4 основні варіанти.

1. Змонтувати шоуріл із наявних матеріалів
2. Замовити шоуріл у професійної компанії
3. Відзняти матеріал самостійно і змонтувати власний шоуріл
4. Записати self-tape — коротке представлення себе

Для початківців перший варіант не підходить — матеріалу ще просто немає. Тож залишаються три інші…

1. Шоуріл на замовлення

Тут ти платиш місцевій компанії, і вона створює шоуріл для тебе. Цей варіант зазвичай дає якісний результат, який можна відправляти кастинг-директорам.

Все просто: знаходиш місцеву компанію, яка цим займається, обговорюєш із нею, який саме шоуріл тобі потрібен і які сцени ти хочеш включити — як правило, 2–3 коротких сцени приблизно по 30 секунд.

Після того як сцени узгоджено, компанія знімає тебе в них (за потреби — з іншими акторами), і в результаті ти отримуєш шоуріл із професійним виглядом. Якщо компанія справді хороша, матеріал буде відкорегований за кольором і поданий так, ніби це уривки з кількох різних фільмів, у яких ти знімався.

Перевага тут у тому, що ти сам обираєш сцени і граєш на своїх сильних сторонах. Якщо ти актор з глибоким емоційним діапазоном — показуй драматичні епізоди. Якщо тобі ближча комедія — вибирай відповідні сцени, і так далі.

Ціна варіюється, але зазвичай починається від приблизно 200 євро за шоуріл.

2. Власний шоуріл

Якщо коштів на замовлення шоуріла немає — це найкраща альтернатива.

Перш ніж починати, розберись, який саме шоуріл тобі потрібен. Прочитай цю статтю про шоуріли — вона допоможе чітко зрозуміти, що від тебе очікують.

Ідея проста. Ти знімаєш і монтуєш шоуріл сам. Він не буде ідеальним. Можливо, і не надто професійним. Але це краще, ніж не мати шоуріла взагалі!

Готовий домашній шоуріл можна використовувати в заявках, поки не з'явиться справжній матеріал із реальних зйомок — тоді просто замінеш його на новий.

Сам або з допомогою?

Якщо є можливість, залучи людей, які розбираються у справі.

Розкажи знайомим, що збираєшся робити — і, можливо, знайдеш студента-кінематографіста, який мріє стати режисером і залюбки обміняє твою участь у кількох його сценах на допомогу з твоїм шоурілом. А може, хтось із друзів зустрічається з оператором, який погодиться допомогти?

Хто знає — але якщо знайти нікого не вдається, доведеться робити все самостійно.

Тут потрібно продумати дві речі. Перша — технічна сторона створення шоуріла. Друга — його зміст (про це нижче).

Звісно, потрібна камера. Хороша новина: вона майже напевне вже є. Сучасні смартфони знімають дуже якісно, і для такого шоуріла цього цілком достатньо.

Камера має бути зафіксована нерухомо. Якщо є можливість купити, позичити або будь-яким іншим способом роздобути штатив — використовуй його. Він не мусить бути дорогим, і такий пристрій легко застосовувати.

Важливо — ніколи, жодного разу не знімай у портретному режимі. Тільки альбомний!

Але… проблема смартфонів у тому, що якість звуку в них зазвичай невисока. Якщо іншого виходу немає — доведеться обійтися. Однак якщо вдасться роздобути маленький петличний мікрофон, якість звуку покращиться суттєво — різниця буде величезною.

І не забувай: навіть недорогий петличний мікрофон майже напевне дасть кращий результат, ніж вбудований мікрофон смартфона.

Ще тобі знадобиться команда для зйомки.

Слово «команда», мабуть, трохи перебільшення. По суті, потрібна лише людина, яка тримає камеру. Хоча це може бути мама або найкращий друг, краще залучити іншого актора — разом зможете знімати один одного в сцені і вчитися один в одного.

Ось і все!

Тепер треба подумати про зміст шоуріла.

Він має бути якомога більше схожий на справжній фільм — і хоча з наявним обладнанням ідеалу не досягти, за бажання можна до нього наблизитися.

Припустімо, що шоуріл має продемонструвати твої навички драматичного актора.

Спочатку обери сцену. Вона має бути короткою і конкретною. Пам'ятай: кастинг-директор, швидше за все, подивиться перші 10 секунд твого шоуріла — і вирішить, чи варто дивитися далі. Тому потрібно зачепити з першої ж миті.

Давай зробимо сцену, де ти розриваєш стосунки з коханою людиною телефоном (так не доведеться залучати іншого актора). Напиши її, вивчи і відрепетируй.

Сцена починається: ти вже в розмові по телефону. Ти в шоці — питаєш кохану людину, чому вона іде. Слухаєш відповідь. Потім починаєш плакати і крізь сльози кажеш, що це була помилка, що ти був п'яний, що це більше не повториться, що тобі шкода… Ти вже повністю зламаний, і коли співрозмовник кладе слухавку, ти кидаєш телефон і повністю втрачаєш контроль над собою.

Звісно, це лише один із варіантів — ти маєш грати на своїх сильних сторонах. Тому напиши сцену, яка справді відображає тебе. Для цього потрібно розуміти своє амплуа і створити сцену, яка дозволить показати його в найвигіднішому світлі.

Потім обери вдале місце для зйомки — для наведеної вище сцени найочевидніший вибір — кімната вдома.

Зроби кілька пробних дублів і завантаж їх на комп'ютер, щоб подивитися, як все виглядає. Спробуй різне розташування камери і оціни, як ти виглядаєш у кадрі. Порівняй великий і середній плани.

Перевір і звук. Спробуй різне розташування мікрофона і переконайся, що можеш синхронізувати звук із відео в монтажі — хлопавка тут була б зручною, але достатньо просто один раз плеснути в долоні й назвати номер дубля.

Поекспериментуй із освітленням. Можливо, краще виглядає з відкритими шторами; можливо — вночі. Зазвичай краще мати забагато світла: в монтажі легко затемнити сцену, а от освітлити темну — набагато складніше… Тому додай на майданчик якомога більше джерел світла!

Визнач одяг і макіяж. (І не забудь: навіть якщо ти зазвичай не користуєшся макіяжем, трохи пудри все одно знадобиться — щоб шкіра не блищала.)

Тепер ти готовий…

Разом із оператором (тобто твоїм актором-другом) знімай сцену 4, 5, 10 разів — поки не будеш задоволений результатом. Спробуй різні позиції камери, щоб при монтажі було з чого вибирати.

А якщо твій оператор теж актор, можете помінятися місцями — відзнімеш кілька дублів для його шоуріла теж.

Більше сцен

Шоуріл не мусить тривати, як повнометражний фільм. Головне — щоб він захоплював із першого кадру. В ідеалі варто мати 2–3 окремих сцени, які разом складуть приблизно 90 секунд.

Тож підготуй ще кілька сцен. Намагайся, щоб вони були якомога різноманітнішими в межах одного жанру.

Наприклад, поряд зі сценою, де ти плачеш через розставання, можна зняти сцену на кухні, де ти весело розповідаєш другові (якого може зіграти інший актор) про свою кохану людину і які вона чудова. (Тільки одягни щось інше — щоб здавалося, що це зовсім інший момент із фільму!)

Потім ще одна сцена — ніби з іншого фільму. Може, ти в офісі на співбесіді? Або в черзі до лікаря — розглядаєш плакати на стіні й раптово вирішуєш піти до того, як медсестра тебе викличе.

Помітиш, що всі ці сцени об'єднує одне: їх легко організувати, і для кожної потрібен максимум один інший актор.

Монтаж

Монтують по-різному. Сьогодні це можна робити прямо на смартфоні чи планшеті, але відповідні додатки часом бувають незручними.

Зазвичай зручніше працювати на комп'ютері. Просто перенеси всі файли (відео і звук) на комп'ютер і змонтуй. Є безкоштовні програми, а за кілька євро можна знайти і більш функціональні варіанти.

Монтаж — це, звісно, величезна тема, і на початку у тебе вийде дуже простий результат. З часом почнеш розбиратися з кольорокорекцією, кадруванням, стилістикою, ритмом монтажу тощо. Варто почитати про це в інтернеті — це допоможе досягти кращого результату.

(І чудовий побічний ефект від самостійного монтажу — ти багато дізнаєшся про практичну сторону акторської роботи, що дуже стане в пригоді, коли вийдеш на справжній майданчик.)

Постав найкращу сцену першою. Потім наступну за якістю. Потім ще одну.

І ось у тебе є короткий шоуріл, де ти демонструєш свої акторські навички.

Завантаж його (без захисту паролем) на Vimeo, у наступній заявці додай посилання і, звісно, вкажи його у своєму профілі на enCAST!

Зрозуміло, ми не кажемо, що твої міні-сцени претендують на «Оскар». Ми кажемо інше: це набагато краще, ніж нічого, і набагато краще за ті «шоуріли», які зазвичай роблять після акторських воркшопів.

Коли отримаєш справжню роботу і нормальний матеріал — просто заміниш саморобну сцену на професійну… і ось ти вже на шляху до нових проєктів!

3. Self-tape — коротке представлення себе

Нарешті, якщо зовсім немає іншого виходу, можна записати self-tape — коротке відео, де ти представляєш себе. Це дасть продакшну уявлення про те, як ти виглядаєш і звучиш.

У цьому випадку ти просто стаєш перед камерою і коротко розповідаєш про себе — приблизно хвилину. Хто ти, де живеш, який маєш досвід і так далі.

Детально про те, як записати self-tape, читай тут.